У Львові,  з 3 по 4 липня 2008 року, відбулась конференція на тему: «Соціальне партнерство у сфері професійно-технічної освіти», яка була спільно організована Проектом Європейського Союзу «Підвищення ефективності управління професійно-технічною освітою на регіональному рівні в Україні» та Міністерством освіти і науки України. Ласкавим господарем конференції стало Вище професійно-технічне училище ресторанного і готельного бізнесу міста Лева, яке довело на практиці високий рівень підготовки своїх випускників.

 

Учасниками конференції були не лише посадові особи Міністерства освіти і науки України та Львівської обласної державної адміністрації, а й представники Верховної Ради України, науковці і, звичайно, соціальні партнери, зокрема представники Конфедерації роботодавців України.

 

В першій сесії конференції обговорювались можливості соціального партнерства у підвищенні якості професійно-технічної освіти. Економіка України прямує до інвестиційної моделі розвитку, відповідно до класифікації Давоського саміту, що формує потребу у кваліфікованих кадрах в достатній кількості – це є дуже серйозним викликом для нашої держави. 

 

Під час конференції представники Конфедерації роботодавців України запропонували провести кодифікацію чинного законодавства про освіту у зв’язку із значною кількістю застарілих нормативних актів та низьким рівнем законодавчої урегульованості цих правовідносин. Ця пропозиція викликала жваву дискусію та отримала підтримку з боку професійних спілок та роботодавців Львівщини. На думку фахівців Конфедерації розбудову сучасної системи підготовки кадрів необхідно починати з розробки професійних стандартів, які стануть основою Національної системи кваліфікацій, концепцію якої було розроблено Конфедерацією разом з національними експертами Європейського фонду навчання.

 

Загалом на конференції було обговорено і багато інших, не менш важливих, проблем, що склалися у сфері професійно-технічної освіти, зокрема, неналежне матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, неправильний порядок формування державного замовлення, і як результат не ефективне використання коштів держбюджету, відсутність аналізу та моніторингу потреб ринку праці, непоінформованість молоді щодо можливостей здобуття робітничих професій, а також значна перевага популярності вищої освіти при низькому рівні попиту на випускників вищих навчальних закладів.