У 1974 році після закінчення Криворізького гірничорудного інституту за спеціальністю гірничий інженер, працював гірничим майстром, заступником начальника дільниці, начальником дільниці, заступником головного інженера шахти «Об‘єднана».

Без відриву від виробництва в 1980 році закінчив економічний факультет Ленінградського гірничого інституту.

З 1984 року - головний інженер та начальник шахти «Першотравнева-1» об’єднання «Кривбасруда».

З 1987 року - начальник відділу, начальник управління, начальник територіального управління, перший заступник голови Державного комітету з нагляду за охороною праці.

З 2000 року – голова Державного департаменту з нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України.

З 2002 року – голова Державного комітету з нагляду за охороною праці.

З 2005 року – голова ради асоціації «Укрвибухпром».

З 2006 року – голова Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

З 2011 року – голова Ради Всеукраїнського об’єднання обласних організацій роботодавців підприємств гірничодобувної галузі «Федерація роботодавців гірників України».

У 1992 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Технологія розробки великоблочних руд».

У 1997 році захистив докторську дисертацію на тему «Сумісна розробка родовищ відкрито-підземним способом в умовах Першотравневого родовища залізних руд».

Доктор технічних наук, професор. Академік Академії гірничих наук України. Заслужений працівник промисловості України.

Автор понад 75 наукових праць (у тому числі – 10 монографій), 16 винаходів.

Удостоєний почесного звання «Заслужений працівник промисловості України» (2002 рік).

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2004 рік).